Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Прочитан стих. И замкнуто кольцо,
Закрыта книга, Автора лицо…
Тревожно мне. Мерещится завзято.
Какая глыба! Стих! Стихище! Свято!!
….
И строгий тихий глас:
Мне слышится тот час
Отчётливо, и ясно так, не смято:
- И как ты не дорыл
- да вроде ж не сокрыл…
-Да, Санёк, дрянцо,-
-«Когда бы Я открыл?»,-
-«Очисти сердце – покажу Лицо!»
Комментарий автора: Вот, удостоился чести иметь персонального пародиста.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Статья в газету : Мой пример. - Николай Тараниченко Хотелось бы выяснить действительную суть человека. Кто мы на самом деле? Почему душа не ощутима? Бессмертна ли она? А ведь ее наличие обязывает к соответствующему поведению сейчас!
